У Костополі вшанували ветеранів афганської війни та пом’янули тих, хто не повернувся додому

15.02.2019 - Олександр Никончук

Щороку, 15 лютого, в Україні вшановують учасників бойових дій в локальних війнах.

Тридцять років тому закінчилася радянсько-афганська війна, яка тривала довгих 2238 днів, з 25 грудня 1979-го по 15 лютого 1989 року. Вшанувати живих учасників тієї війни та пом’янути загиблих, в Костопільському районному будинку культури зібралися учасники бойових дій в Афганістані, на території інших держав, в зоні АТО, а також представники громадськості, районної та міської влади.

Сьогодні не всі знають,як починалася радянсько-афганська війна. А було це так. Десятого грудня 1979 року міністр оборони СРСР Устинов дав усне розпорядження Генштабу розпочати підготовку до десантування елітної 103-ї Вітебської дивізії, п’яти дивізій військово-транспортної авіації та підвищити боєздатність двох (5-ї і 18-ї) мотострілецьких дивізій у Туркестанському військовому окрузі. У цей же час в ТуркВО і Середньоазіатському округах було мобілізовано до армії 50 тисяч новобранців. Із народного господарства вилучили для потреб збройних сил понад вісім тисяч автомобілів. Війська і техніка підтягнулися до радянсько-афганського кордону.

Рішення про введення військ в Афганістан було прийняте на підмосковній дачі Брежнєва Сусловим, Андроповим, Устиновим, Громико. На той час Брежнєву виповнилося 73 роки, Суслову – 77, Андропову – 65, Устинову – 71, Громику – 70. Окрім того, що всі вони були похилого віку, страждали ще й на важкі захворювання та провали в пам’яті. Проте це не завадило їм відправити на війну тисячі молодих солдатів і офіцерів.

Введення радянських військ в Афганістан почалося 25 грудня по трьох напрямках: Кушка-Шиндант-Кандагар. Термез-Кундуз-Кабул. Хорог-Файзабад. Десант висаджувався на аеродромах Кабул, Баграм, Кандагар.

До складу радянського контингенту входили: управління 40-ї армії з частинами забезпечення і обслуговування, чотири дивізії, п’ять окремих бригад, чотири окремі полки, чотири полки бойової авіації, три вертолітні полки, одна трубопровідна бригада, одна бригада матеріального забезпечення та деякі інші частини.

Загалом у цій війні брали участь 620 тисяч громадян колишнього Радянського Союзу. Трагічні її наслідки. Загинули і зникли безвісти 15031 людина, поранення та контузії отримали понад 53 тисячі чоловік. Надто дорогою виявилася ціна афганської авантюри для України. Не повернулося на рідну землю 3360 воїнів з нашої держави, із них – 3280 загинули, 80 пропали безвісти або опинилися в полоні. Поранено понад 8 тисяч українців. Вдовами стали 505 молодих жінок, сиротами 711 дітей. Не повернулися додому живими з Афганістану і восьмеро солдатів з Костопільського району: Микола Банацький із Великої Любаші, Михайло Степанчук із Корчина, Василь Прищепа із Головина, Валентин Жданюк із Золотолина, Микола Кулініч із Малого Мидська, Микола Левчук з Рокитного, Леонід Савчук з Іванич, Ігор Мартинюк із Кам’яної Гори. Їх світлу пам’ять, а також полеглих українських героїв, які загинули в боротьбі з російськими агресорами на сході України, вшанували хвилиною мовчання.

Сорок учасників локальних воєн та учасників бойових дій в зоні АТО було нагороджено грамотами та пам’ятними медалями. Перед учасниками заходу з концертом виступили артисти Рівненської обласної філармонії.

Після завершення урочистої частини було покладено вінки та живі квіти до меморіалу «Герої не вмирають» та до пам’ятника загиблим воїнам-«афганцям» «Материнська скорбота».

Публікації